У зв'язку з сказаним при проведенні особової і поведінкової психодіагностики дітей дошкільного віку рекомендується частіше звертатися до методу зовнішньої, експертної оцінки, використовуючи як експертів незалежних, професійно підготовлених дорослих людей, обізнаних дану дитину. У старшому дошкільному віці до експертних оцінок можна додавати самооцінку дитини, але все таки більше довіряти думкам дорослих про нього.
Є певні труднощі і обмеження, зв'язані з використанням методик психодіагностики опитувального типу в даному віці. Для дітей-дошкільників не цілком годяться особові опитувальники, що містять в собі прямі думки самооцінки типу, що адресуються до недостатньо усвідомлюваним особовим якостям. Якщо йдеться про непрямі думки, то вони також не повинні включати особливості психології і поведінки, які дитина-дошкільник ще недостатньо добре усвідомлює. Взагалі, використання подібних опитувальників в психодіагностичних цілях в дошкільному віці слід звести до мінімуму, і якщо звернення до них неминуче, то кожне питання необхідно детально і доступно роз'яснити дитині.
Відзначимо ще одну особливість, пов'язану з мимовільністю процесів у дошкільників, яку обов'язково необхідно враховувати, провівши їх психодіагностику. Дошкільники лише тоді в процесі психодіагностики демонструватимуть свої здібності, тобто показувати результати, що правильно відображають рівень їх психологічного розвитку, коли самі методики і наявні в них психодіагностичні завдання викликають і підтримують до себе інтерес протягом всього часу психодіагностики. Як тільки безпосередній інтерес дитини до виконуваних завдань втрачається, він перестає проявляти ті здібності і завдатки, якими реально володіє. Тому, якщо ми хочемо виявити дійсний рівень психологічного розвитку дитини і його можливості, наприклад зону потенційного розвитку, необхідно наперед, складаючи інструкцію і методику, поклопотатися про те, щоб все це викликало з боку дитини мимовільну увагу і було досить цікаво для нього [10.c.204].
Нарешті, слід враховувати особливості самих мимовільних пізнавальних процесів, наприклад непостійність мимовільної уваги і підвищену стомлюваність дітей даного віку, що викликається перш за все психогенними чинниками. В зв'язку з цим серію пропонованих їм тестових завдань не слід робити дуже довгими, що вимагає великої кількості часу. Оптимальним для дітей дошкільного віку вважається час виконання тестових завдань, що знаходяться в межах від одного до п'яти хвилин, причому чим менше вік дитини, тим більше коротким воно повинне бути.
У старшому дошкільному віці додаються ігри з правилами крім того, виникають елементарні здібності рефлексій. Старші дошкільники не тільки усвідомлюють і керуються в своїй поведінці деякими правилами міжособової взаємодії особливо в іграх, але в певних межах можуть, займаючись тим або іншим видом діяльності, наприклад ученням і грою, аналізуючи власну поведінку в ньому, давати оцінки собі і навколишнім людям. Це відкриває можливість для використання в даному віці тих психодіагностичних методик, які звичайно застосовуються для вивчення психології школярів і дорослих людей.
ІІ. Експериментальне навчання мотиваційної підготовки до навчання
2.1 Організація і методи обстеження підготовки до навчання дітей старшого дошкільного віку
Більшість створених і вживаних практичних психодіагностичних методик представляють так звані бланкові методики - такі, в яких випробовуваному пропонують серію думок або питань, на які він повинен в усній або письмовій формі дати відповідь. По одержаних відповідях випробовуваного, у свою чергу, судять про психологію тієї людини, яка ці відповіді запропонував. Широка поширеність і практичний інтерес до бланкових методик пояснюється тим, що вони відносно прості як для розробки, так і для використання і обробки отриманих результатів[8. ст. 207].
Друге місце по частоті тієї, що зустрічається займають опитні методики, в процесі застосування яких дослідник психології людини задає випробовуваному усні питання, відзначає і обробляє його відповіді. Ці методики хороші тим, що не вимагають підготовки спеціальних бланків і дозволяють психодіагносту вести себе відносно випробовуваного достатньо гнучко. Недоліком опитувальних методик є суб'єктивність, яка виявляється як у виборі самих питань, так і в інтеграції відповідей на них. Крім того, опитувальні методики, важко стандартизувати і, отже, добитися високої надійності і порівнянності одержуваних результатів.
Третє місце по частоті використання займають рисуночні психодіагностичні методики. У них для вивчення психології і поведінки випробовуваних використовуються створені ними малюнки, які можуть мати як заданий тематично, так і спонтанний характер. Іноді застосовується прийом інтерпретації випробовуваними стандартних, готових зображень. Нерідко у вмісті цих зображень в наочній формі представлені завдання, які випробовуваний повинен вирішити.
Для дослідження підготовки до навчання дітей старшого дошкільного віку ми використовували бланкову методику. У одному з садків задавалися дітям ряд питань (доповнення 1), на основі відповідей, одержаних в результаті проведення тесту, робилися певні висновки.
2.2 Кількісний і якісний аналіз результатів дослідження
Якісний аналіз показує як властивість, що діагностується, описується у відомих наукових поняттях, а кількісний - через відносний ступінь його розвитку у даної людини в порівнянні з іншими людьми. Кількісні і якісні характеристики поєднуються в рамках однієї і тієї ж методики, так що властивість, що у результаті вивчається, одержує подвійну, кількісно-якісну характеристику.
Завдання методики «Визначення у старших дошкільників сформованої внутрішньої позиції школяра» - визначити початкову мотивацію учення у дітей, що вступають до школи, тобто з'ясувати, чи є у них інтерес до навчання.
Дошкільний вік - це період появи нових мотивів дій і вчинків, відчуття довга, відчуття відповідальності і т.п., дитина старшого дошкільного віку прагне до шкільного навчання, до отримання нових знань, хоче зайняти нове місце в житті. Дитині подобається сам процес виконання шкільних обов'язків[7.c.127].
Діти старшого дошкільного віку із задоволенням грають в ігри, відтворюючі шкільне життя, шкільні обов'язки. На жаль, деякі діти із-за неправильного виховання приходять в школу недостатньо до неї підготовленими. У школу, іноді приходять діти, що керуються в своїй діяльності лише мотивом «хочу», нічого що не уміють робити інакше, як граючи. Таких дітей привертає в школі лише незвичність оточуючих їх предметів: парт, пенала, портфеля і т.д. Ряд досліджень довів, що в дитячому саду, використовуючи певну організацію ігор, трудової діяльності, малювання і ін. видів занять, можна добре підготувати дітей до шкільного навчання.
Майбутньому школяреві необхідно довільно управляти своєю поведінкою, зокрема своєю пізнавальною діяльністю, направляти її на рішення учбових задач. А це стає можливим, якщо у дитини склалося ієрархічна система мотивів, що дозволяє підпорядковувати приватні спонуки більш значущим, стійким цілям і намаганням.
Всі методи математико-статистичного аналізу умовно діляться на первинні і вторинні первинними називають методи, за допомогою яких можна одержати показники, що безпосередньо відображають результати вироблюваних в експерименті вимірювань. Відповідно під первинними статистичними показниками є на увазі ті, які застосовуються в самих психодіагностичних методиках і є підсумком початкової статистичної обробки за допомогою яких на базі первинних даних виявляють приховані в них статистичні закономірності.
До первинних методів статистичної обробки відносять, наприклад, визначення вибіркової середньої величини, вибіркової дисперсії, вибіркової моди і вибіркової медіани. У число вторинних методів звичайно включають кореляційний аналіз, регресивний аналіз, методи порівняння первинних статистик у два або декілька вибірок.
Після того, як ми провели тестування (доповнення1) спочатку семирічних, потім шестирічних дошкільників, результати цього тестування заносяться в таблицю 1.
Результати обстеження дошкільників на визначення сформованої «внутрішньої позиції школяра»
Таблиця 1
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Результати обстеження 7-ми літніх дітей |
10 |
10 |
10 |
10 |
9 |
9 |
9 |
9 |
8 |
8 |
|
|
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
|
Результати обстеження 6-ти літніх дітей |
10 |
10 |
9 |
9 |
9 |
9 |
8 |
8 |
8 |
8 |
де:
1. Резніченко И. 11. Альохина А.
2. Попова Н. 12. Сидорчук И.
3. Алексєєва О. 13. Бондаренко Л.
4. Ткачук Е. 14. Кучерук А.
5. Весела С. 15. Васельчук И.
6. Березовська О. 16. Шевченко К.
7. Когут А. 17. Литвиненко И.
8. Грицан В. 18. Лінник Н.
9. Бондарь И. 19. Жучинський А.
10. Радужна О. 20. Авдасьова В.
Враховувалися всі відповіді на питання, окрім 6 і 7, які приблизно повинні були звучати так:
1. Хочу йти в школу.
2. Не хочу ще на рік залишатися в дитячому садку (або удома)
3. Ті заняття, на яких учили (букви, цифри і т.д.)
4. Люблю, коли мені читають книжки.
5. Сам прошу, щоб мені почитали.
8. Ні, не влаштовує, хочу ходити в школу.
9. Хочу бути учнем.
10. Урок повинен бути довше.
Оцінювалися відповіді по 10-бальній системі: якщо на всі питання давалися правильні відповіді - 10 балів.
Знаходимо вибіркове середнє значення [5.c.218].
Вибіркове середнє значення як статистичний показник є середньою оцінкою психологічної якості, що вивчається в експерименті. Ця оцінка характеризує ступінь його розвитку в цілому у тієї групи випробовуваних, яка була піддана психодіагностичному обстеженню. Порівнюючи безпосередньо середні значення два або декілька вибірок, ми можемо судити про відносний ступінь розвитку у людей, складових ці вибірки, оцінюваної якості.
Медіаною називається значення ознаки, що вивчається, яке ділить вибірку, впорядковану по величині даної ознаки, навпіл. Середня і медіана для нормального розподілу звичайно співпадають або дуже мало відрізняються один від одного. Якщо вибірковий розподіл ознак нормальне, то до нього можна застосовувати методи вторинних статистичних розрахунків, засновані на нормальному розподілі даних. Інакше цього робити не можна, оскільки в розрахунки можуть вкрастися серйозні помилки.
Модою називають кількісне значення досліджуваної ознаки, що найчастіше зустрічається у вибірці.
З середніх вибіркових ми можемо зробити висновок, що істотно мотиваційна готовність дітей 7-ми літнього і 6-ти літнього віку не відрізняються.
Для успішного навчання в школі дитині необхідне уміння слухати і виконувати інструкцію, підпорядковувати свої дії правилам при послідовному виконанні вказівок дорослого. Запропонуємо дитині пограти в школу (у цій грі можна брати участь одноліткам, це пожвавило обстановку, вносить в заняття елемент гри, змагання).
За допомогою іншої методики перевіримо як інтерес до учбових занять, до школи впливає на правильність написання диктанту, на успішність (доповнення 2).
За допомогою цієї методики теж робимо вибірку, дані заносимо в таблицю 2.
Результати обстеження дошкільників за допомогою диктанту
Таблица 2
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Результати обстеження 7-ми літніх дітей |
10 |
10 |
8 |
7 |
10 |
9 |
9 |
9 |
9 |
8 |
|
|
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
|
Результати обстеження 6-ти літніх дітей |
9 |
8 |
7 |
10 |
10 |
9 |
9 |
7 |
7 |
7 |
Для порівняння вибіркових середніх величин тих, що належать до двом сукупностям даних, і для вирішення питання про те, чи відрізняється середнє значення статистично достовірно один від одного, нерідко використовують t- критерій Стьюдента Після того, як обчислили показник t, вибраній вірогідності допустимої помилки знаходимо потрібне табличне значення t і порівнюємо з ним обчислене значення t(доповнення 3). Обчислене значення t менше табличного і в першому і в другому випадку. З цього робимо висновок, що порівнювані середні значення з двох вибірок дійсно статистично достовірно не розрізняються з вірогідністю допустимої помилки. Отже, психологічна готовність до шкільного навчання - цілісне утворення, яке включає в себе достатньо високий рівень розвитку мотиваційної, інтелектуальної сфер і сфери довільності. Відставання в розвитку однієї з них веде за собою відставання розвитку інших. одним із критеріїв готовності дитини до школи - "внутрішню позицію школяра”. Це психологічне новоутворення виникає в кінці дошкільного віку і є сплавом двох потреб - пізнавальної і потреби в спілкуванні з дорослим на новому рівні. Саме поєднання цих двох потреб дозволяє дитині свідомо формувати свої наміри і цілі та виявляється в довільній поведінці.
Висновки
На підставі вторинних статистичних даних ми можемо зробити висновок, що мотивація готовності дітей старшого дошкільного віку до школи висока. Психологи визначають готовність до школи переліком таких найголовніших якостей:
- бажання самої дитини вчиться (тобто він охоче виконує всі пропоновані йому завдання);
- уміння працювати по заданому зразку;
- здібність до аналізу, узагальненню, виділенню в предметах і явищах істотних ознак, зв'язків і закономірностей;
- здібність до довільного запам'ятовування і уміння користуватися прийомами запам'ятовування;
- здатність оцінювати свої дії з різної точки зору.
При підготовці дитини до школи важливо пам'ятати, що його розумові здібності з віком зазнають кількісні і якісні зміни. Простіше кажучи, на різних етапах оволодіння дією дитина як би використовує різні інструменти: спочатку він вирішує задачу руками (обмацає, прикладе і т.п.), пізніше він промовляє свої дії вголос, а ще пізніше дія буде виконаються в думці.
Діти розвиваються не однаково, часто рівень досягнення в майбутньому не залежить від того, як рано дитина змогла навчитися вважати, читати, пісяти і вирішувати задачі. Головне - праця, постійна і цілеспрямований.
Розділення психологічних процесів на увагу, пам'ять, сприйняття, мислення є чисто умовним. Тести, як правило, перевіряють здібність дитини до певних видів розумової діяльності (наприклад, до запам'ятовування, сприйняттю, аналізу і т.п.), в кожному з яких, звичайно ж бере участь весь мозок.
Для успішного навчання в школі дитині необхідне уміння слухати і виконувати інструкцію, підпорядковувати свої дії правилам при послідовному виконанні вказівок дорослого.
Необхідно пам'ятати, що готовність дитини до школи визначається не тільки його розумовим розвитком, але і особовим, не останню роль грає і стан здоров'я. Всі ці якості розвиваються не одночасно. Наприклад, інтелектуальна готовність не обов'язково поєднується із здібністю дитини до систематичних занять, з серйозним відношенням до навчання. Тому не можна вимагати від недоспілого організму дитини, дуже багато чого. Інакше всі наші благі наміри можуть обернутися перевтомою, нервовими зривами, розладом здоров'я у дитини. Отже ми можемо зробити висновок, що істотно мотиваційна готовність дітей 7-ми літнього і 6-ти літнього віку не відрізняються. Діти, які в першому класі успішно адаптуються до нових соціальних умов і без надмірних потрясінь увійдуть у шкільне життя, удало виконуватимуть поставлені перед ними завдання, отримуватимуть задоволення від участі в навчальному процесі, надалі успішно навчатимуться в середній і старшій школі. \
Література і джерела
1. Венгер Л.А., Венгер А.Л., Домашняя школа мышления – М. «Знание», 1984г. Ст. 22-58
2. Венгер Л.А., Педагогика способностей – М. «Знание», 1973 г., 211с
3. Возрастная и педагогическая психология под ред. Проф. А.В. Петровского – М., Просвещение, 1986 г. Ст. 51-69
4. Вікова психологія, за ред. Костюка – К. «Рад. Школа», 1986 р. Ст.27-31
5. Диагностика умственного развития дошкольников, под ред. Л.А.Венгера и В.В Холмовской – М. «Педагогика», 1983 г., 356 с.
6. Добрынин Н.Ф., Бордиан А.М, Возрастная психология, курс лекций – М. «Просвещение», 1965 г., ст. 291-301
7. За ред. Лунікова І.І «Виховання дітей дошкільного віку» - К. «Рад. Школа», 1991 р., ст. 121-129
8. Кондратенко Г.Д., В. К. Котирма, С.А.Ладивір « Навчання старших дошкільників» – К. «Рад. Школа», 1986г., ст. 78-111
9. Немов Р.С. Психология в 3-х книгах, книга 2 – Москва, «Владос», 2003 г., ст. 201-207
10. Проколієнко Л.М. «Формування допитливості у детей дошкільного віку» - К. «Рад.школа», 1979 г. Ст. 201-204
11. «Ты меня понимаешь?» - Тесты для детей 5-7 лет с рекомендациями психолога – Васильева Т.В. под ред Гулиной А.А – С.-Петербург «Акцидент», 1994 г. С. 56-89
12. Буцкіна С.В. Формування мотиваційної готовності дітей 6-7 років до навчання в школі//Практична психологія та соціальна робота. – 2001. - №5. – С.16-19
13. Буцкіна С.В. Проблема формування мотиваційної готовності дітей до навчання в школі// Рідна школа. – 2001. - №10. – C.49-51
14. Методика дослідження психологічної готовності дитини до школи//Психологічна газета. – 2007. - №6. – С.3-7
15. Сухаребська А. Психологічна готовність дошкільнят до навчання// Психологічна газета. – 2007. - №20. – С. 3-9
16. Шевкун М. підготовка дитини до школи // Психологічна газета. – 2005. - №8. – С.16-31.
Доповнення
Визначення у старших дошкільників формування «внутрішньої позиції школяра»
Інструкція:
Поставте дитині питання і попросите дати відповіді (відповіді треба записати):
1 Ти хочеш йти в школу?
2Ти хочеш ще на рік залишитися в дитячому садку (удома)?
3Які заняття тобі більше всього подобаються? Чому?
4Ти любиш, коли тобі читають книжки?
5Ти сам просиш, щоб тобі почитали книжку?
6Чому ти хочеш йти в школу?
7Тобі подобається шкільна форма і шкільне приладдя?
8Якщо тобі удома дозволять носити шкільну форму і користуватися шкільним приладдям, а в школу дозволять не ходити, то тебе це влаштує? Чому?
9Якщо ми зараз гратимемо в школу, то ким ти хочеш бути: учнем або вчителем?
10Під час гри в школу, що у нас буде довший урок або зміна?
Відповіді на питання повинні бути приблизно такі:
1. Хочу йти в школу.
2. Не хочу ще на рік залишатися в дитячому садку (або удома)
3. Ті заняття, на яких учили (букви, цифри і т.д.)
4. Люблю, коли мені читають книжки.
5. Сам прошу, щоб мені почитали.
8. Ні, не влаштовує, хочу ходити в школу.
9. Хочу бути учнем.
10. Урок повинен бути довше.
Завдання складається з малювання під диктування за певним правилом рисок-з'єднань, щоб з лав фігурок вийшов певний узор. Заготовки для цієї роботи вирізуємо наперед.
Інструкція така:
- Ми вчитимемося малювати узор. На листочку намальовані ряди фігурок: трикутники, квадрати і кухлі (рис.1). Ми сполучатимемо трикутники і квадрати (показуємо) так, щоб вийшов узор. Треба уважно слухати і робити те, що я скажу.
У нас будуть три правила:
1. Два трикутники, два квадрати або трикутник з квадратом можна сполучати тільки через кружок (показуємо);
2. Лінія узору повинна йти тільки вперед;
3. Кожне нове з'єднання треба починати з тієї фігурки, на якій зупинилася лінія, тоді лінія вийде безперервною, в узорі не буде проміжків.
От так з'єднуються фігурки (показуємо на зразку). Тепер спробуй сам з'єднати два трикутники, трикутник з квадратом, два квадрати, квадрат з трикутником.
Коли переконалися, що завдання дитиною зрозуміли, приступаємо до диктанту. Заздалегідь ви повинні придумати три таких диктанту, в кожному з яких буде по 12 з'єднань.
Диктант виконується на іншому листочку. Нагадаємо дитині правила і попереджаємо, що помилки виправляти не потрібно, якщо помилиться, хай продовжує роботу з наступної фігури.
Оцінка результатів:
За кожне правильне з'єднання 2 очки. Штрафні окуляри (1 бал) нараховуються: за зайве з'єднання, не передбачене диктантом (окрім тих, що знаходяться в кінці або на початку узору); за розриви, пропуски між правильними з'єднаннями. Максимальна кількість очок за кожен диктант 24, за всі завдання 72.
Дитина, що не справляється з цим завданням, що робить багато помилок (більш за третину), ще не готовий стати учнем. Йому важко зосереджено слухатиме вчителя, запам'ятовувати те, що він розповідає, пояснює. Як правило, у віці 7 років майже всі діти здатні легко написати такий диктант.
Рис 1. Завдання для малювання.
Рис 2. Приклад виконаного завдання.
Критичні значення t - критерію Стьюдента для заданого числа мір свободи і вірогідності допустимих помилок рівних 0,05; 0,01 и0,001
|
Число мір свободи (n1 +n2 – 2) |
Вірогідність допустимої помилки |
||
|
0,05 |
0,01 |
0,001 |
|
|
Критичні значення показника t |
|||
|
4 |
2,78 |
5,60 |
8,61 |
|
5 |
2,58 |
4,03 |
6,61 |
|
6 |
2,45 |
3,71 |
5,96 |
|
7 |
2,37 |
3,50 |
5,41 |
|
8 |
2,31 |
3,36 |
5,04 |
|
9 |
2,26 |
3,25 |
4,78 |
|
10 |
2,23 |
3,17 |
4,59 |
|
11 |
2,20 |
3,11 |
4,44 |
|
12 |
2,18 |
3,05 |
4,32 |
|
13 |
2,16 |
3,01 |
4,22 |
|
14 |
2,14 |
2,98 |
4,14 |
|
15 |
2,13 |
2,96 |
4,07 |
|
16 |
2,12 |
2,92 |
4,02 |
|
17 |
2,11 |
2,90 |
3,97 |
|
18 |
2,10 |
2,88 |
3,92 |
|
19 |
2,09 |
2,86 |
3,88 |
|
20 |
2,09 |
2,86 |
3,85 |
|
21 |
2,08 |
2,83 |
3,82 |
|
22 |
2,07 |
2,82 |
3,79 |
|
Число мір свободи (n1 +n2 – 2) |
Вірогідність допустимої помилки |
||
|
0,05 |
0,01 |
0,001 |
|
|
Критичні значення показника t |
|||
|
23 |
2,07 |
2,81 |
3,77 |
|
24 |
2,06 |
2,80 |
3,75 |
|
25 |
2,06 |
2,79 |
3,73 |
|
26 |
2,06 |
2,78 |
3,71 |
|
27 |
2,05 |
2,77 |
3,69 |
|
28 |
2,05 |
2,76 |
3,67 |
|
29 |
2,05 |
2,76 |
3,66 |
|
30 |
2,04 |
2,75 |
3,65 |
|
40 |
2,02 |
2,70 |
3,55 |
|
50 |
2,01 |
2,68 |
3,50 |
|
60 |
2,00 |
2,66 |
3,46 |
|
80 |
1,99 |
2,64 |
3,42 |
|
100 |
1,98 |
2,63 |
3,39 |
Страницы: 1, 2
