Теоретичний аналіз і практика навчання показують, що найбільш сприятливі для навчального процесу широкі інтереси учнів з вираженою домінантою.
Якщо ми визнаємо, що пізнавальні здібності та інтерес — значні фактори навчання, які визначають мотив навчальної діяльності школяра, то дуже важливо знати їх прояви, ознаки, по яким можна судити про наявність їх в учнів, про те, які сторони, прийоми навчання викликають інтерес, які залишають його нейтральним, а які зовсім гасять інтерес до навчання.
Проявом інтересу учнів у навчальному процесі є їх інтелектуальна активність, про яку можна судити по багатьом діям.
Запитання учня, звернені до вчителя, найбільш знаменують пізнавальний інтерес. Питання виражає прагнення осягти ще неясне, глибше проникнути в предмет свого інтересу. Інертні, байдужі до навчання учні не задають питань, їх інтелект не тривожать невирішені питання.
Іншим показником інтелектуальної активності є прагнення учнів по власному спонуканню брати участь у діяльності, в обговореннях піднятих на уроці питань, у доповненнях, виправленнях відповідей товаришів, у бажанні висловити свою точку зору.
Виразним показником інтелектуальної активності, що супроводжує інтерес школярів, є їх активне оперування набутим багажем знань і вмінь. Пізнавальний інтерес не уживається зі штампом і шаблоном, тому залучення набутих знань до різних ситуацій і завданням свідчить про їхню гнучкість, їх вільне використання й може сприяти прагненню глибоко проникнути в пізнання.
Ще один дуже коштовний для інтересу показник інтелектуальної активності школяра — прагнення поділитися з товаришами, учителем новою інформацією, почерпнутою з різних джерел за межами навчання.
Таким чином, перший і самий основний параметр показників пізнавальних здібностей і інтересу, що може виявити вчитель без достатніх зусиль — це інтелектуальна активність школяра, у якій, як у фокусі, збираються всі її прояви в пізнавальному інтересі.
Іншим параметром показників, за якими учитель може судити про наявність пізнавального інтересу учнів, є емоційно благополучне тло пізнавальної діяльності учня. Емоційні прояви учнів служать досить ясними показниками для вчителя. Ці прояви часто настільки тонкі й невловимі, що тільки по ним одним скласти враження про рівень розвитку пізнавальних здібностей буває важко. Лише в сукупності з іншими параметрами вони можуть створити повну картину інтересів та здібностей учнів.
Параметром показників пізнавальних здібностей учнів є регулятивні процеси, які у взаємодії з емоційним настроєм, виражені в особливостях протікання пізнавальної діяльності учнів. Насамперед вони проявляються в зосередженості уваги й слабкої відволікаємості. [23, 203]
Досить ясним показником пізнавальних здібностей є поводження учня при утрудненнях. Стійкі і досить глибокі здібності зазвичай сполучені із прагненням перебороти труднощі, спробувати різні шляхи для вирішення складного завдання. У природних умовах навчального процесу учитель виразно бачить ці полярні групи учнів, з яких одна робить безліч спроб, відшукує різні підходи й способи рішення, інша або відсуває від себе зошит і відключається від навчального завдання, або пробує механічно списати завдання в сусіда або з дошки.
Регулятивні механізми пізнавальної діяльності школяра дуже відчутно сповіщають про інтерес до знань і по прагненню до завершеності навчальних дій. Інтерес завжди пов'язаний з заглибленістю у діяльність, з відходом у діяльність, незважаючи на сторонні подразники. Лише завершивши розпочату роботу, школяр реагує на них. Той же процес діяльності, який не залучає учня, скоріше зв'язаний з стимулами зовнішнього порядку (не одержати поганої оцінки, не поставити себе в незручне становище перед учителем, перед товаришами). Справді пізнавальний результат його не настільки хвилює, як учня з вираженим інтересом до навчання. Показові щодо цього реакцій учнів на дзвінок з уроку. Для один дзвінок є нейтральним подразником, і вони продовжують роботу, намагаючись довести її до кінця, завершити благополучним результатом, інші моментально демобілізуються, перестають слухати, залишають незакінченим розпочате завдання, закривають книги й першими вибігають на перерву. Втім, реакція на дзвінок також чудовий показник цікавого й нецікавого уроку.
Розпізнавання пізнавальних здібностей можливо не тільки в сфері навчальної діяльності, але й за її межами, тому що школяр керується пізнавальним інтересом не тільки на уроках. Навпаки, його вільна діяльність у ще більшій мірі розкриває нам і характер, і глибину, і локалізацію, і усвідомлення пізнавального інтересу. У вільному виборі, віддаючи перевагу певній області знань, діяльності, колу читання, заняттям у часи дозвілля, школяр розкриває й свої інтереси, і свої потенційні можливості, і всі накопичені ним в навчанні й трансформовані в бажаній роботі способи пізнавальної й практичної діяльності. [21, 32]
Вільний вибір діяльності в часи дозвілля, перевага тих або інших занять у вільний від уроків час — найважливіший показник інтересів і схильностей учнів. Це досить серйозна соціальна, не тільки педагогічна проблема, від вірного рішення якої залежить не тільки розвиток інтересів людини, але і її активна позиція в житті.
Розділ 2. Діагностика рівня пізнавальних здібностей та пізнавальної активності молодших школярів
2.1 Методика та організація дослідження
Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі ЗОШ №.2 І-ІІІ ступеней м. Олевська Житомирської області. На етапі констатувальної частини дослідження, було охоплено 30 дітей молодшого шкільного віку, а саме: по 10 дітей з кожного 2-го класу молодшої школи. Для проведення констатувального експерименту нами було використано пакет взаємодоповнювальних методик, а саме: методики дослідження творчого компонента (автор методики: П. Торренс) (Див.Додаток А), інтелектуального компонента (Методика визначення рівня розумового розвитку дітей молодшого шкільного віку) (Див. Додаток Б), поведінково-результативного компонента (автор методики О.М. Д’яченко) пізнавальних здібностей та пізнавальної активності. (Див Додаток ). [30, 174-178]
2.2 Результати дослідження рівня пізнавальної активності молодших школярів та розподіл їх пізнавальних здібностей за типами
В результаті проведеного експерименту було визначено критерії оцінки рівня розвитку пізнавальної активності у дітей молодшого шкільного віку:
· результативний (реальні результати як продукти – досягнення пізнавальної діяльності);
· змістовний (комплекс операційних механізмів, які визначають цілі здійснення вирішення завдань);
· процесуальний (характеристики вирішення завдань за такими показниками як темп, інтенсивність, термін досягнення результату тощо);
· інтегрований (спосіб досягнення оптимального результату за допомогою комплексу "домінантних показників" пізнавальної активності).
Критеріальний та системний підходи дозволили визначити ряд психологічних показників пізнавальної активності дітей молодшого шкільного віку: в контексті:
· творчого компонента – продуктивність, гнучкість, оригінальність мислення, розробленість теми;
· інтелектуального компонента – фіксування й зберігання образів реально існуючих об’єктів, продуктивне запам’ятовування матеріалу, який сприймається на слух (довільне, мимовільне відтворення смислових одиниць у певній послідовності), здатність діяти в плані образів, класифікація та узагальнення об’єктів, конструктивність мислення та орієнтування в просторі, соціальна поінформованість, поінформованість про колір і форму, виділення та відтворення ознак об’єкту, що сприймається за допомогою довільної уваги;
· поведінково-результативного компонента – відношення до змістовної сторони діяльності, відношення до результату діяльності, динаміка емоційного стану, ступінь самостійності у пізнавальній діяльності, готовність до розумової напруги, ступінь повноти сприйняття та збереження завдання, самооцінка результату діяльності, поведінка при ускладненнях.
Рис 1. Розподіл досліджуваних учнів по рівню творчого компоненту пізнавальної активності
Рис. 2. Розподіл досліджуваних школярів по рівню інтелектуального компоненту пізнавальної активності
Рис. 3. Розподіл досліджуваних школярів по рівню поведінково-результативного компонента пізнавальної активності
На підставі аналізу різних рівнів (високий, помірний, низький) компонентів пізнавальної активності було виявлено неоднакову тенденцію інтегрування розвитку кожного компонента та виділено чотири інтегрованих типи розвитку пізнавальної активності у досліджуваних дітей молодшого шкільного віку — "Обдарований", "Високий", "Помірний", "Помірно-знижений". Відповідно до отриманих кількісних даних ми зробили узагальнення:
До типу "Обдарований", з нашої вибірки відносяться троє учнів (10%).
До категорії "Високої" пізнавальної активності відносяться троє учнів (10%).
"Помірний" рівень пізнавальних здібностей та пізнавальної активності виявили 15 учнів (50%).
До "Помірно-зниженого" рівня пізнавальної активності відносяться 9 учнів нашої вибірки (30%). Графічно отримані дані можна зобразити наступним чином.(див. рис. 4).
Рис. 4. Розподіл досліджуваних за різними інтегрованими типами розвитку пізнавальної активності
Характеристики та системно-узагальнений розподіл рівнів розвитку компонентів пізнавальних здібностей в таблиці 1.
Таблиця 1 Характеристики інтегрованих типів і тенденцій інтегрування розвитку пізнавальних здібностей та пізнавальної активності дітей
|
Інтегровані типи розвитку |
Тенденції інтегрування рівнів компонентів пізнавальних здібностей |
Представленість у (%) |
|
Обдарований |
гармонійна тенденція: високий рівень розвитку творчого, інтелектуального, поведінково-результативного компонентів |
10 |
|
Високий |
відносно-гармонійна тенденція: високий рівень розвитку творчого, помірний рівень розвитку інтелектуального, високий рівень розвитку поведінково-результативного компонентів |
10 |
|
Помірний |
відносно-гармонійна тенденція: помірний рівень розвитку творчого, інтелектуального, поведінково-результативного компонентів |
20 |
|
відносно-гармонійна тенденція: помірний рівень розвитку творчого, інтелектуального та високий рівень розвитку поведінково-результативного компонентів |
10 |
|
|
негармонійна тенденція: низький рівень розвитку творчого, помірний рівень розвитку інтелектуального, високий рівень розвитку поведінково-результативного компонентів |
10 |
|
|
негармонійна тенденція: низький рівень розвитку творчого, помірний рівень розвитку інтелектуального, поведінково-результативного компонентів |
10 |
|
|
Помірно-знижений |
негармонійна тенденція: помірний рівень розвитку творчого, низький рівень розвитку інтелектуального, поведінково-результативного компонентів |
5 |
|
негармонійна тенденція: низький рівень розвитку творчого, помірний рівень розвитку інтелектуального, низький рівень розвитку поведінково-результативного компонентів |
20 |
|
|
негармонійна тенденція: низький рівень розвитку творчого, інтелектуального та помірний рівень розвитку поведінково-результативного компонентів |
5 |
Таблиця 2. Зведена таблиця отриманих даних досліджуваних учнів обраними психодіагностичними методиками
|
№ пп |
Ім'я учня |
Творчий компонент (бали) |
інтелектуальний компонент(бали) |
поведінково-результативний компонент(рівень) |
інтегрований тип розвитку пізнавальної активності |
|
1 |
Руслан |
49 |
21 |
Середній |
Помірний |
|
2 |
Ольга |
48 |
21 |
Високий |
Помірно-знижений |
|
3 |
Роман |
30 |
19 |
Низький |
Помірний |
|
4 |
Тетяна |
63 |
38 |
Високий |
Обдарований |
|
5 |
Ольга |
31 |
20 |
Низький |
Помірний |
|
6 |
Анна |
57 |
24 |
Високий |
Помірний |
|
7 |
Богдан |
63 |
37 |
Низький |
Обдарований |
|
8 |
Олексій |
31 |
17 |
Низький |
Помірно-знижений |
|
9 |
Діана |
43 |
21 |
Середній |
Помірний |
|
10 |
Юлія |
59 |
22 |
Середній |
Помірний |
|
11 |
Катерина |
60 |
24 |
Середній |
Помірний |
|
12 |
Анна |
63 |
24 |
Високий |
Помірний |
|
13 |
Владислав |
66 |
36 |
Високий |
Обдарований |
|
14 |
Каріна |
32 |
18 |
Низький |
Помірно-знижений |
|
15 |
Богдан |
39 |
24 |
Середній |
Помірний |
|
16 |
Олена |
31 |
23 |
Високий |
Помірний |
|
17 |
Софія |
66 |
18 |
Високий |
Помірно-знижений |
|
18 |
Олексій |
48 |
16 |
Середній |
Помірно-знижений |
|
19 |
Антон |
67 |
30 |
Високий |
Високий |
|
20 |
Ярослав |
49 |
19 |
Середній |
Помірно-знижений |
|
21 |
Олександра |
47 |
21 |
Середній |
Помірний |
|
22 |
Владислав |
41 |
19 |
Низький |
Помірно-знижений |
|
23 |
Анастасія |
35 |
22 |
Низький |
Помірний |
|
24 |
Сергій |
51 |
27 |
Середній |
Високий |
|
25 |
Дмитро |
31 |
25 |
Низький |
Помірний |
|
26 |
Анастасія |
56 |
18 |
Середній |
Помірно-знижений |
|
27 |
Ольга |
51 |
24 |
Середній |
Помірний |
|
28 |
Анна |
34 |
29 |
Високий |
Високий |
|
29 |
Дмитро |
30 |
17 |
Низький |
Помірно-знижений |
|
30 |
Сергій |
33 |
20 |
Середній |
Помірний |
