Максимальна кількість інформації, яка може зберігатися в короткочасній пам'яті, - 10 одиниць матеріалу. Середній рівень 6 – 7 одиниць. Тоді можна зробити такий висновок щодо даного 2-го класу учнів – у них короткочасна зорова пам’ять має нижчий від середнього рівень. Найбільша кількість запам’ятовуваних учнями чисел – 7, а найменша – 2. Лише один учень відтворив правильно 7 чисел. Більшість учнів відтворило числа не правильно, або не всі. Чотири учні з класу відтворили числа правильно, але їх кількість не перевищує 6 одиниць матеріалу.
Висновки
У курсовій роботі було проаналізовано наукову літературу з питань розвитку пам‘яті у молодшому шкільному віці. Також коротко розглянуто види, типи, форми та процеси пам‘яті. Визначено вплив пам‘яті на учнів в процесі навчання і за допомогою методик вивчено опосередковану та короткочасну пам‘ять учнів 2-4 класів. Тобто, поставлені завдання курсової роботи виконані. Гіпотеза поставлена нами підтвердилася – результати дослідження мають середній рівень розвитку короткочасної та опосередкованої пам‘яті учнів 2-4 класів.
У дітей молодшого шкільного віку краще запам’ятовується при наочності. Продуктивність запам’ятовування при цьому вища ніж словниковий матеріал. Краще запам’ятовується слова, які позначають предмет ніж абстрактність. Відомо, що у дітей до вступу в школу переважає механічне запам’ятання. Легше зберігається в пам’яті учнів конкретний матеріал, який закріплюється в пам’яті з опорою на наочність. У учнів молодшого шкільного віку мимовільне запам’ятання продуктивніше довільного. Міцність пам’яті підвищується. У дітей цього віку потрібно розвивати усі види пам’яті – образну, словесно-логічну, короткочасну, довготривалу і оперативну. І, як було вже сказано вище, потрібно звертати увагу на розвиток вміння керувати процесами пам’яті.
На нашу думку слід більше використовувати вправи, які б розвивали психічні процеси у дітей – пам’ять і мислення.
Проінтерпретувавши усі методики можна зробити такі висновки. За методикою “Піктограма“, яка проводилась у 2-му і 4-му класі і яка досліджує опосередковану пам’ять, видно, що у обох класах учні мають середні результати. Але у учнів 4-го класу вищі середніх. Методика “Асоціації” проводилась в 3-му класі, дає змогу показати, що не всі учні змогли відтворити усі слова до яких підбирали карточки. При дослідженні короткочасної пам’яті використовувались методики – “Запам’ятання геометричних фігур“, “Запам’ятання чисел“. З цих методик видно, що в учнів молодших класів короткочасна пам’ять у більшості займає середній рівень розвитку.
Дані методики доцільно використовувати на уроках. Наприклад, методики дослідження опосередкованого запам‘ятання можна застосовувати на уроках читання і української мови. вони добре розвивають види пам‘яті та логічне і абстрактне мислення. А методики дослідження короткочасної пам‘яті можна використовувати на уроках: по-перше математики, по-друге української мови або читання. Вони також мають неабиякий вплив на психічні процеси учнів молодшого шкільного віку.
Список використаної літератури
1. Возрастная и педагогическая психология: Учебное пособие для студентов педагогических институтов по спец. № 2121 “Педагогика и методика начального обучения.”/ М.В.Матюхин, Т.С. Михальчик, Н.Ф. Пронина и др. Под ред. М.В. Гамезо и др. – М.: Просвещение 1984 г.-256 с.
2. Г.О. Люблінська “Дитяча психологія“ видавниче об’єднання “Вища школа“ головне видавництво. К.-1974 р. -354 с.
3. Жариков Е.С., Крушельницкий Е.Л. “Для тебя и отебе”: Книга для учащихся.- М.: Просвещение 1991 г.- 223 с.
4. Немов Р.С. Психология: Учебник для студентов высших учебных заведений: В 3 кн. Кн.3: ПД (полное) Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики. 3е изд.- М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС. 1998 г.- 632 с.
5. О.О. Барташніков, І.А. Барташнікова. Розвиток сенсорних здібностей і пам’яті у дітей 5–7 років. Тернопіль “Богдан”, 1998 р.- 72 с.
6. Практические задания по психологии. Учебное пособие для студентов педагогических институтов. Под редакцией професора А.В. Петровского. М.: “Просвещение“ 1972 г.- 167 с.
7. Практическая психология в тестах, или Как научится понимать себя и других. – М.: АСТ- ПРЕСС. 2000 г. – 376 с. : ил. (“Педагогика, психология, медицина“).
8. Педагогічна бібліотека. Вікова психологія. За редакцією дійсного члена АПН СРСР Г.С. Костюка. Видавництво Радянська школа. Київ 1976 р. – 268 с.
9. Иппалитов Ф.В. Память школьника. - М.: “Знание” 1978 г. – 48 с.
Додатки
Додаток №1.
"Запам‘ятання геометричних фігур”
|
№ п/п |
Час відтворення в секундах |
Поправка на час |
Якість відтворення |
|
1. |
10 |
0 |
5 |
|
2. |
4 |
+1 |
4 |
|
3. |
7 |
0 |
6 |
|
4. |
4 |
+1 |
6 |
|
5. |
13 |
0 |
6 |
|
6. |
9 |
0 |
5 |
|
7. |
14 |
0 |
6 |
|
8. |
19 |
0 |
6 |
|
9. |
20 |
0 |
6 |
|
10. |
30 |
-1 |
6 |
|
11. |
22 |
0 |
6 |
|
12. |
31 |
-1 |
7 |
|
13. |
25 |
0 |
5 |
|
14. |
28 |
-1 |
6 |
|
15. |
16 |
0 |
4 |
|
16. |
36 |
-2 |
6 |
|
17. |
41 |
-2 |
6 |
|
18. |
19 |
0 |
6 |
|
19. |
40 |
-2 |
7 |
|
20. |
12 |
0 |
7 |
|
21. |
31 |
-1 |
4 |
|
22. |
27 |
-1 |
4 |
Додаток №2
"Запам‘ятання геометричних фігур ”
|
№ п/п |
В |
А |
|
1. |
55,5 |
65,5 |
|
2. |
44,4 |
48,4 |
|
3. |
66,6 |
73,6 |
|
4. |
66,6 |
70,6 |
|
5. |
66,6 |
79,6 |
|
6. |
55,5 |
64,5 |
|
7. |
66,6 |
80,6 |
|
8. |
66,6 |
85,6 |
|
9. |
66,6 |
86,6 |
|
10. |
66,6 |
96,6 |
|
11. |
66,6 |
88,6 |
|
12. |
77,7 |
108,7 |
|
13. |
55,5 |
80,5 |
|
14. |
66,6 |
94,6 |
|
15. |
44,4 |
60,4 |
|
16. |
66,6 |
102,6 |
|
17. |
66,6 |
107,6 |
|
18. |
66,6 |
85,6 |
|
19. |
77,7 |
117,7 |
|
20. |
77,7 |
89,7 |
|
21. |
44,4 |
75,4 |
|
22. |
44,4 |
71,4 |
Додаток №3
«Запам‘ятання слів»
|
№ п/п |
Час відтворення в секундах |
Поправка на час |
Якість відтворення |
|
1. |
22 |
-2 |
7 |
|
2. |
29 |
-2 |
5 |
|
3. |
19 |
-2 |
6 |
|
4. |
26 |
-2 |
7 |
|
5. |
20 |
-2 |
5 |
|
6. |
10 |
0 |
6 |
|
7. |
14 |
-1 |
7 |
|
8. |
19 |
-2 |
7 |
|
9. |
33 |
-2 |
6 |
|
10. |
38 |
-2 |
9 |
|
11. |
16 |
-1 |
6 |
|
12. |
21 |
-2 |
6 |
|
13. |
35 |
-2 |
6 |
|
14. |
29 |
-2 |
8 |
|
15. |
40 |
-2 |
7 |
|
16. |
22 |
-2 |
8 |
|
17. |
29 |
-2 |
7 |
|
18. |
24 |
-2 |
6 |
|
19. |
36 |
-2 |
7 |
|
20. |
16 |
-1 |
6 |
|
21. |
33 |
-2 |
8 |
|
22. |
39 |
-2 |
8 |
Додаток №4
"Запам‘ятання геометричних фігур ”
|
№ п/п |
Час відтворення в секундах |
Поправка на час |
Якість відтворення |
|
1. |
20 |
0 |
5 |
|
2. |
33 |
-1 |
5 |
|
3. |
15 |
0 |
4 |
|
4. |
26 |
-1 |
5 |
|
5. |
12 |
0 |
4 |
|
6. |
9 |
0 |
5 |
|
7. |
11 |
0 |
4 |
|
8. |
22 |
0 |
4 |
|
9. |
30 |
-1 |
5 |
|
10. |
10 |
0 |
6 |
|
11. |
29 |
-2 |
5 |
|
12. |
35 |
-1 |
5 |
|
13. |
40 |
-2 |
6 |
|
14. |
30 |
-1 |
6 |
|
15. |
20 |
0 |
5 |
|
16. |
35 |
-1 |
5 |
|
17. |
30 |
-1 |
6 |
|
18. |
19 |
0 |
6 |
|
19. |
14 |
0 |
3 |
|
20. |
5 |
+1 |
2 |
|
21. |
22 |
-1 |
3 |
|
22. |
36 |
-2 |
5 |
|
23. |
11 |
0 |
4 |
|
24. |
13 |
0 |
5 |
Додаток №5
"Запам‘ятання геометричних фігур ”
|
№ п/п |
В |
А |
|
1. |
55,5 |
75,5 |
|
2. |
55,5 |
88,5 |
|
3. |
44,4 |
59,4 |
|
4. |
55,5 |
81,5 |
|
5. |
44,4 |
56,4 |
|
6. |
55,5 |
64,5 |
|
7. |
44,4 |
55,4 |
|
8. |
44,4 |
66,4 |
|
9. |
55,5 |
80,4 |
|
10. |
66,6 |
70,6 |
|
11. |
55,5 |
84,5 |
|
12. |
55,5 |
90,5 |
|
13. |
66,6 |
106,6 |
|
14. |
66,6 |
96,6 |
|
15. |
55,5 |
75,5 |
|
16. |
55,5 |
90,5 |
|
17. |
66,6 |
96,6 |
|
18. |
66,6 |
85,6 |
|
19. |
33,3 |
47,3 |
|
20. |
22,2 |
27,2 |
|
21. |
33,3 |
55,3 |
|
22. |
55,5 |
91,5 |
|
23. |
44,4 |
55,4 |
|
24. |
55,5 |
68,5 |
Додаток №6
"Запам‘ятання слів"
|
№ п/п |
Час відтворення в секундах |
Поправка на час |
Якість відтворення |
|
1. |
25 |
-2 |
6 |
|
2. |
45 |
-2 |
9 |
|
3. |
30 |
-2 |
7 |
|
4. |
20 |
-2 |
7 |
|
5. |
16 |
-1 |
5 |
|
6. |
34 |
-2 |
7 |
|
7. |
12 |
0 |
4 |
|
8. |
10 |
0 |
4 |
|
9. |
30 |
-2 |
6 |
|
10. |
15 |
-1 |
6 |
|
11. |
19 |
-2 |
5 |
|
12. |
10 |
0 |
6 |
|
13. |
36 |
-2 |
7 |
|
14. |
14 |
-1 |
6 |
|
15. |
10 |
0 |
5 |
|
16. |
22 |
-2 |
6 |
|
17. |
15 |
-1 |
5 |
|
18. |
10 |
0 |
6 |
|
19. |
38 |
-2 |
5 |
|
20. |
20 |
-2 |
4 |
|
21. |
12 |
0 |
4 |
|
22. |
30 |
-2 |
7 |
|
23. |
10 |
0 |
4 |
|
24. |
6 |
0 |
3 |
