Реферат: Розпад Радянського Союзу i вiдродження незалежностi Украiни
Тема 5. Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України.
Мета.
· сформувати в учнів цілісне уявлення про взаємозв”язок історичних
подій 1985 – 1991 рр. в СРСР та в Україні, особливості процесу перебудови в
Україні, фактори, що сприяли появі незалежної України;
· з”ясувати, в чому полягає історичне значення проголошення
незалежності України.
· продовжити формування уміння логічно висловлювати свої думки,
довати оцінки історичним подіям, зіставляти різні погліди та робити висновки.
Навчальні цілі теми.
Після вичення теми учні повинні знати:
а) дати періоду розпаду Радянського Союзу і відродження незалежності України;
- пленум ЦК КПРС. Початок перебудови.
- ХХVI з”їзд КПУ.
- планетарної катастрофи на Чорнобильській АЕС
- винекнення Української гельсінської спілки
- устоновчої конференції Товариства української мови ім. Т.Г.Шевченка
- установчої конференції товариства “Меморіал”
- першого з”їзду народних депутатів СРСР.
- установчого з”їзду Народного Руху України за перебудову
- прийняття Верховною Радою УРСР Закону про мови в УРСР.
- обрання М.Горбачова Президентов СРСР.
- прийняття Декларації про державний суверенітет України.
- спроби антиконституційного перевороту в СРСР (ДКНС)
- проголошення незалежності України
- прийняття Акту проголошення незалежності України
- всеукраїнського референдуму. Обрання Президентом України Леоніда
Кравчука.
б) основні поняття;
- перебудови, радикалізм, політична система, гласність, плюралізм,
сучасна політична партія, альтернатива, аргумент, суверенітет, референдум,
федерація, унітарна держава, конфедерація.
в) назви:
- органів влади та управління в Україні;
- основних партій та громадських організацій.
г) основний зміст Декларації про державний суверенітет України, Акту
проголошення незаленості України.
Після вивчення теми учні повинні вміти:
а) охарактеризувати соціально – економічне та громадсько – політичне життя в
період перебудови;
б) проаналізувати політику М.С.горбачова;
в) встановити фактори, що сприяли появі незалежності України.
г) визнати обставини, що зумовили появу СНД.
Основний зміст теми.
Урок 1
Тема. Суспільно – політичне життя України
у 80–ті роки.
Очікувані результати
- пояснювати, які зміни у партійно – державному керівництвівідбулися
після смерті Л.Брежнева;
- розповідати про основні етапи перебудови;
- аргументувати свою думку щодо спроб розв”язання соціальних проблем,
оздоровлення суспільно – політичного життя та падіння авторитету компартії
України в 1985 – 1987 рр.
- висловлювати своє ставлення до ролі особистості в історії.
План.
1. Необхідність суспільних перетворень.
2. Основні етапи передубови.
3. Спроби реформувати суспільно – політичного життя.
4. Падіння авторитету Компартії України.
Основні етапи і методи уроку.
І. Повідомлення теми й очікуваних результатів уроку (інформація вчителя).
ІІ. Визначення ролі особистості в реалізації суспільних перетворень (міні –
повідомлення учнів, схема – ланцюжок).
ІІІ. Опрацювання поняття передубова і з”ясування її причин (мозковий штурм
робота в парах) використання таблиць, бесіда.)
VI. (інформація вчителя, міні – повідомлення, бесіда)
Як проводити урок.
І. Повідомлення теми і очікуваних результатів уроку.
Учитель. Друга половина 80-х років ознаменувалася стрімким
наростанням кризи радянської системи, закономірним наслідком якої став розпад
СРСР і відродження в 1991 році незалежності України.
ІІ. Протягом 1982-1985 рр. в СРСР тричі змінилося партійно – державне
керівництво. Мільйони радянських громадян байдуже або з роздратуванням
спостерігали за цими подіями, що зворотньою стороною цих подій була прихована
боротьба на найвищому рівні, що точилася після смерті М.Брежнева в 1982 році.
Питання 1.
Міні-повідомленя учнів.
У ході повідомлень учні будують ланцюжок:
Генеральний секретар ЦК КПРС:
Л. Брежнєв Ю. Андронов К. Черненко М. Горбачов
з жовтня з листопада з лютого з
березня
1964 р. 1982 р. 1984 р.
1985 р.
- визнано, що - промови про
радянське успіхи соціалізму
суспільство в СРСР
не позбавлено
суперечностей
- визнано, що - активізація
- СРСР відстає від консервативних
Заходу сил
- заходи щодо - соціально-економічна
наведення криза.
порядку.
Учитель. Соціально-економічна криза вимагала корінних змін у всіх
сферах житті суспільства. Від соціально-економічних змін залежало життя
радянської системи та існування СРСР як єдиної централізованої держави.
Питання 2.
Учитель. М.С. Горбачов був представником тієї частини партій і керівництва
країни, яка прагнула до радикального реформування радянської системи.
Закінченої програми у М. Горбачова і його прибічників у 1985 р. не було, тому
йшов постійний пошук шляхів виходу з кризи.
III. З ім’ям генсека ЦК КПРС М. Горбачова пов’язують поняття „перебудова”.
Учитель запитує учнів:
- Чи доводилось всім чути слово „перебудова”? Використовуємо
- З чим воно у вас асоціюється?
метод „мозкового
штурму”.
Учитель. Суть і зміст цього поняття змінювалася кілька разів. На
квітневому Пленумі ЦК КПРС (1985 р.) цей термін згадувався лише на контексті
поліпшення управління господарством. Поступово термін наповнювався новим
змістом, означаючи оновлення, модернізацію всіх сфер життя, „очищення”
соціалізму від негативних рис минулого.
Учитель пропонує об’єднатися у пари і виконати Робота в парах.
завдання : дати визначення терміну „перебудова”
У разі необхідності після представлення результатів роботи учитель надає
допомогу:
Перебудова – спроба партійно-державного керівництва СРСР вивести країну з
гострої кризи, що охопила всі сфери суспільства.
Учні ознайомляться зі змістом I етапу перебудови Використовуємо
в Україні.
таблицю
„Перебудова”
(1985-1991)
Додаток 1
IV.
Питання 3. Учням пропонується поміркувати над Використовуємо
питаннями до змісту таблиці:
таблицю
а) які програми було розроблено партійним „М. Горбачев і
керівництвом для вирішення соціальних проблем? пошук шляхів
б) у чому полягали спроби оздоровлення виходу з
кризи”.
суспільно-політичного життя?
(Додаток 2)
Учитель. Всі ці заходи здійснювалися на початковому етапі
1985-1987 рр. В подальшому саме життя вказувало на те, що без поглиблення
реформ неможливо подолати кризу.
Питання 4.
Учитель ознайомлює учнів з політикою керівництва України в період
„перебудови”. Короткий зміст повідомлення:
· Перший секретар ЦК КП України В. Щербицький, вище партійне
керівництво країни знаходилося на консервативних позиціях, але внаслідок
історичних традицій вони виконували рішення центральних фондів партій
· В керівництві КПУ не було творчого ставлення до перебудови, що
розпочалася в квітні 1985 року. Все нове, демократичне надходило з центру.
Авторитет КПУ стрімко знижувався
· КПУ не змогла правильно оцінити тенденцій суспільного розвитку
· Партійне керівництво не змогло вирішити найгостріші проблеми, що
стояли перед республікою. (перш за все економічні)
· КПУ не змогла підтвердити статус керівної політичної сили в нових
умовах.
Саме тому в кінці 80-х років КПУ не змогла оволодіти політичною ситуацією в
Україні.
· Народ України не міг вибачити владі екологічну
катастрофу в республіці, якою стала аварія на Чорнобильській АЕС в ніч з 25
на 26 квітня 1986 р.
- Це питання можуть висвітлити учні, заздалегідь підготувавши
короткі повідомлення про:
а) пожежників
б) медиків
в) журналістів
Можна використати слова:
Покинуті рідні пороги
Залишена рідна земля.
І лише сумні монологи
Вчувають ліси і поля.
Нема кому мовити слово,
Німа порожнеча навкруг.
І вітер пронизливий знову
Єдиний слухач, вірний друг.
Шепоче розщеплений атом
Про місію мирну свою.
Здирає із шкірою плату
За те, що живемо в раю.
Сплюндровані крони і віти,
Гриби, чагарник і плоди.
Чи будуть їм люди радіти,
І чи повернуться сюди?
А також історичну довідку. Чорнобиль – одне з стародавніх міст
Придніпров’я. Перша літописна згадка про нього відноситься до 1193 року.
Недалеко від міста вже тоді видобували болотну руду, з якої виготовляли залізо.
Особливе значення місту та району надала Чорнобильська АЕС, розміщена на
березі красивої річки Прип’ять.
В 1982 році тут завершено спорудження четвертого енергоблоку. В переддень
аварії в 30-км зоні навколо АЕС проживало 110 тис. чоловік, з яких ½ -
в містах атомних енергетиків, 13 тис. – в районному центрі Чорнобиля.
Наслідки катастрофи з’ясовуються під час бесіди з учнями.
Катастрофа призвела:
- до забруднення навколишнього середовища;
- до радіоактивного опромінення тисяч людей;
- до появи 30- кілометрової зони;
- до масового переселення жителів із забрудненої зони.
Наголошуємо, що керівники компартій зайняли таку позицію: інформація про
аварію замовчувалася і приховувалася.
Деякі факти:
- рішення про проведення першотравневої демонстрації в Києві підписав
перший секретар Київського міському КПУ Ю. Єльченко, який „нічого не знав”.
- В. Щербицький у грудні 1987 року у доповіді на честь 70-річчя
встановлення радянської влади в Україні взагалі не згадав Чорнобиль.
Пропонуємо згадати учням, як КПУ ставилась до національного відродження.
Протягом багатьох років КПУ:
- підтримувала русифікаторську політику центру;
- будувала міжнаціональні відносини на ідеологічній основі
(формування „радянського народу”).
- не сприяла створенню високого культурного рівня української нації.
У результаті прапор національного відродження підняли організаційні сили.
Керівництво КП України було неспроможне знайти шляхи вирішення гострих питань
життя республіки.
Підведення підсумків:
Домашнє завдання:
· прочитати відповідний параграф підручника
· індивідуальне завдання: підготувати повідомлення „Курс на радикальну
економічну реформу в СРСР в кінці 80-х рр..”
Урок 2.
Тема. Погіршення економічної ситуації в Україні в другій половині 80-х років.
Очікувані результати.
· пояснювати, в чому суть політики „прискорення” та негативні
тенденції економічного життя в другій половині 80-х рр..
· розповідати про поглиблення економічної реформи
· доводити, що в сільському господарстві позитивних змін не відбулося.
План.
1. Стан економіки України в кінці 1980 – на початку 1990 рр.
2. Життєвий рівень в Україні.
3. Становище в сільському господарстві.
Методи, які використовуються під час проведення уроку для активізації
навчальної діяльності учнів.
1. Індивідуальна робота.
2. „Броунівський рух”.
3. Робота з текстом.
4. Озвучення логічно-структурної схеми.
5. Складання логічно-структурної схеми.
6. Колективне обговорення.
Завдання. Оцініть свою активність впродовж уроку на кожному з
його станів за шкалою від „0” до „4” балів, за допомогою картки самоаналізу.
Вид активності | Індивідуальна робота | „Броунівський рух” | Складання схеми |
I.
Питання 1. Повідомлення учня , що було підготовлено вдома.
Учитель роздає учням картки з фактами, що характеризують стан
економіки України в кінці 1980 – на початку 1990 рр. (Додаток 3).
Учні вивчають отриману інформацію.
Переміщуючись по класу, обмінюються між собою знаннями.
Протягом 2 хв. Кожен спілкується з максимальною кількістю учнів.
Учні відтворюють отриману інформацію. колективне обговорення
Після колективного обговорення робимо висновок:
Наприкінці 80-х років після численних спроб поліпшити стан справ в економіці
керівництво як в цілому СРСР, так і України, було змушено визнати, що
економічна ситуація погіршилася, розпочалася руйнація народного господарства.
Необхідність поглиблення економічних перетворень ставала все очевиднішою.
Учитель. У червні 1987 році на Пленумі ЦК КПРС проголошено
радикальну економічну реформу.
(Доцільно попрацювати над терміном „радикалізм” – обстоювання і застосування
рішучих методів у розв’язанні певних проблем).
Пленум відзначив, що головне в радикальній реформі управління на – перехід
від адміністративних методів господарювання до нового господарського
механізму, який ґрунтується на врахування економічних інтересів виробників.
Однак реформа була не послідовною, її впровадженню чинив опір бюрократичний
апарат.
У 1990 році в СРСР робиться спроба запровадити економічну реформу, яка
називалася „Основні напрямки стабілізації народного господарства і переходу
до ринкової економіки”.
Цю програму прийняла Верховна Рада СРСР.
Вона фактично була симбіозом двох програм: академіка Л.Абалкіна та „500 днів”
академіка С.Шаталіна.
Програма виявилася нежиттєздатною.
Економічне становище погіршувалося.
Питання 2. Висвітлюємо питання щодо життєвого рівня населення,
використовуючи схему:
Життя перетворилося на суцільний пошук дефіциту, однак у суспільстві до цього
ставилися по-різному:
· панівна номенклатура не мала проблем (3% населення);
· деяка частина (7-8%) працездатного населення намагалося виїхати за
кордон;
· частина намагалася пристосуватися до змін (23-25%);
· найбільша частина (58-59%) вважала, що треба терпіти, може краще буде;
· невелика частина (6%) ставилася до економічних негараздів оптимістично:
Ми довго в ярмі були
І не могли сказати правди,
Але із цукром чай пили
І милися із милом завжди
Тепер без цукру чай п’ємо
І часом нічим твар помити
Але ми скинули ярмо
І можем правду говорити.
В.Забаштанський
Питання 3. Учням пропонується прочитати Самостійна робота з
у підручнику відповідний текст і виділити текстом підручника.
чотири пункти, які потрібно записати до схеми.
|
Страницы: 1, 2